Головна
Форум
Галерея
Контакти
FOR FOREIGN PARTICIPANTS
Школа підземної розробки 2007

Школа підземної розробки 2007

    Перша міжнародна науково-практична конференція «Школа підземної розробки» проходила з 16 по 23 вересня 2007 року у санаторії «Парус» (Ялта). У конференції прийняли участь близько 80 науковців і представників виробництва з різних регіонів України і Польщі.

 

 

   Вугільні регіони України були представлені провідними фахівцями ВАТ «Палоградвугілля» (шахти «Сташкова, «Ювілейна», «шахта ім. Героїв Космосу»); ДП «Свердловантрацит» (шахти «Центросоюз», «Красний Партизан», «Должанська-Капітальна», «шахта ім. Свердлова»); ДП «Львіввугілля» (шахта №1 «Великомостівська», шахта №2 «Червоноградська»); Воєнізованої гірничорятувальної частини, ЗАТ «Донецьксталь», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», Західно-Донбаського науково-виробничого центру «Геомеханіка», Вугільна спілка «Ясмос» (Польща), шахта «Белхатов» з відкритою розробкою бурого вугілля (Белхатов, Польща).

    Серед науковців – Західноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля (факультет гірничої справи і транспорту), Донбаський державний технічний університет (м. Алчевськ), Криворізький технічний університет (кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин), ДП «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут», Державний інститут з проектування підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект», Головний інститут гірництва (Катовіце, Польща), Центр інформаційних технологій для гірництва (Катовіце, Польща), Науково-дослідний підрозділ «Купрум» KGHM–Польська мідь (Вроцлав, Польща). Серед представників провідних технічних підприємств – ПП «Дніпроенерго», НВФ «Маскарт», Фірма «Oліва», Фірми «Евротех», «Компенсус» (Битом, Польща), Фірма «Мідо», (Катовіце, Польща).

   Місце для проведення конференції, так як і будинок, також було вибрано вдало – у перлині України південному березі Криму.

   Пленарне засідання відкривала доповідь голови Школи підземної розробки, завідувача кафедри підземної розробки родовищ Національного гірничого університету проф. В.І. Бондаренка. У ній представлено сучасний стан світового паливного балансу та виконано прогноз розвитку видобування та використання основних сировинно-мінеральних ресурсів сучасної світової господарської системи.

   А. Холекса, П. Хмель, М. Лубрика і Є. Сливінські надали інформацію щодо особливостей розробки білястовбурових охоронних ціликів. Цей досвід польських колег є особливо важливим, оскільки наведені результати отримали практичну реалізацію в умовах шахти «Ясмос» Ястшембської вугільної спілки.

   У перший день роботи Школи розглянуто геомеханічні аспекти поводження гірського масиву при розробці родовищ корисних копалин, вони отримали реалізацію у двох доповідях. У презентації І.А. Ковалевської, Г.А. Симановича та О.І. Коваля наведено матиметичний механізм визначення геометричних параметрів поля напружень у зоні шарнірно-блокового зсуву надвугільної товщі в очисному вибої. У свою чергу, представники Головного інституту гірництва (Катовіце, Польща) запропонували застосувати чисельні методи досліджень обвалення порід гірського масиву біля підготовчих виробок із використанням Хоєка-Брауна.

    Великим зацікавленням користувалися презентації нових технічних рішень у гірництві. В.М. Здещіц презентував сучасні волокно-оптичні та цифрові технології для гірництва, а З. Кошовскі та Я. Хородецкі із Центру інформаційних технологій для гірництва (Катовіце, Польща) представили нове програмне забезпечення та способи обслуговування шахт на ньому в умовах польського гірничодобувного комплексу.

Перший день засідань закінчився презентацією гідравлічного обладнання фірми Евротех, Компенсус (Кшиштоф Грегорек, Едвард Бродніцкі) та безремонтної експлуатації обладнання без мастильних матеріалів із використанням присадок МegaForce. Реалізація фірми Маскарт дала можливість отримати рекорд на занесення у «Книгу рекордів Гіннеса України» – автомобіль, оброблений згаданими присадками, проїхав по гористих дорогах Криму понад 200 км.

    У другий день роботи Школи розглядалися проблеми гірничодобувної діяльності, представлено методології прогнозу проявів гірського тиску навколо виробок, обгрунтовано структуру програмного комплексу, який дозволяє автоматизувати процеси оцінки, аналізу та прогнозування еколого-економічних ризиків та вибору керуючих рішень при експлуатації та закритті шахт Західного Донбасу.

    На особливу увагу заслуговують презентації польських колег щодо розробки та впровадження інформаційних систем, які базуються на відкритій архітектурі мережі інтернет. Вони дозволяють оперативно виконувати торгові операції, пов’язані з поставками енергетичної сировини для великих та малих споживачів у Польщі та за її межами.


 

 

    Окремо розглядалися питання нетрадиційних технологій добування вугілля: так був представлений план освоєння підземних родовищ вугілля в районі Легніца (Польща). В якості основної технології видобутку енергетичної сировини запропонований метод підземної газифікації та обгрунтована його економічна привабливість.

Робота Школи не обмежилася суто технічними та технологічними рішеннями при видобуванні корисних копалин. У другий день роботи було розглянуте питання підготовки гірничих інженерів та сучасні шляхи гуманітаризації гірничої освіти.

    Сесійним зібранням товаришувала багата культурна програма. У другий день конференції її учасники відвідали Ливадійський та Воронцовський палаци.

    Основними тематиками третього дня засідань були проблеми розробки рудних родовищ та методи економічної оцінки гірничодобувної промисловості. Зокрема було представлено досвід застосування різновиду камерної системи розробки з твердіючою закладкою виробленого простору при розробці Південно-Белазірського залізорудного родовища на ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» та розглядалися методи геолого-економічної оцінки родовищ.

    Кожного дня проводилися презентації нових технічних розробок у гірництві та суміжних сферах виробничої діяльності. У середу свою продукцію представляла фірма «Оліва», яка спеціалізується на виробництві коризостійких покриттів, фарб для поверхневого комплексу шахти та обладнання підземних гірничих робіт.

У четвертий день була організована поїздка до Севастополя, Балаклави та Херсонесу.

   Закриття школи. На закритті Школи були підведені підсумки роботи за представленими тематиками. Як відзначили виступаючі, зокрема гірничий інженер, к.т.н., мер міста Павлограда Куклін В.Ю., що це - єдине зібранння гірників в Україні такого рівня, на якому розглядається проблематика багатьох напрямків гірничодобувної діяльності. Учасники одноголосно зазначили, що такі зібрання повинні відбуватися у майбутньому.

    Філософія нашої Школи – поєднання гірничих виробничників та науковців у єдиному устремлінні вирішення нагальних проблем гірничодобувного комплексу, вивчення передових, прогресивних досягнень науки, обмін передовим досвідом виробництва для впровадження їх у процес підготовки майбутніх інженерів. Наша Школа є постійно діючою. Загальна інформація знаходиться на нашому сайті і вона постійно оновлюється.Тут можна довідатися про наявні проблеми гірничодобувного комплексу та прийняти участь у їх вирішенні. Це суттєво відрізняє її від інших зібрань такого спрямування.

Усім учасникам Школи були вручені Сертифікати.

    Зі свого боку, організатори задоволені, що була реалізована ідея Школи. Можна зробити висновок, що Перша міжнародна науково-практична конференція «Школа підземної розробки» відбулася і пройшла на самому високому рівні.