Головна
Форум
Галерея
Контакти
FOR FOREIGN PARTICIPANTS
Іван Васильович Новосільцев

У травні 1917 р. І.С. Новосільцев одержав диплом гірничого інженера і рішенням Вченої ради КГІ «був залишений стипендіатом при кафедрі гірничого мистецтва». Узимку 1917-1918 рр. і влітку 1918 р. брав участь у комісії з обстеження рудників Криворіжжя. У березні 1920 р. був обраний асистентом, а з 1922 р. виконував обов'язки доцента кафедри і завідувача кабінетом гірничого мистецтва №2. У 1921-1922 рр. молодий вчений входив до «Особливої комісії з відновлення кам'яновугільної і антрацитової промисловості Донбасу».

Після від'їзду в 1928 р. професора Л.Д. Шевякова до Москви Івана Степановича було обрано завідувачем кафедри гірничого мистецтва, і у цьому ж році він очолив Дніпропетровську філію «Шахтобуду» (нині – «Дніпродіпрошахт»). З початком 1928/1929 навчального року професор І.С. Новосільцев став ще й помічником ректора з навчальної роботи, брав участь у розробці програм Донецького гірничого інституту (м. Сталіно).

 

Робота професора І.С. Новосільцева наприкінці 20-х – початку 30-х років ознаменована виходом декількох підручників, як для вищих, так і для нижчих професійних шкіл: «Рятувальна справа» (1929), «Копальневе освітлення» (1931), «Рудничні пожежі і рятувальна справа» (1931), «Основи гірничої справи» (1932) і «Загальний курс гірничого мистецтва» (для гірпромучів). У 1930 р. при ДГІ була створена філія Державного науково-дослідного вугільного інституту, в якому Іван Степанович завідував гірничоексплуатаційною секцією. Все це стало основою для переведення у 1931 р. професора І. С. Новосільцева на персональний оклад, як форму заохочення за активну і успішну педагогічну, наукову і громадську діяльність. У цьому ж році він попросив звільнення від обов'язків завідувача сектором ВУГІ, мотивуючи необхідністю більше приділяти увагу кафедрі. Велику увагу І.С. Новосільцев завжди приділяв питанням безпеки праці і рятування людей в аварійних ситуаціях. Він є «батьком» гірничорятувальної справи в Україні. При його особистій участі була створена гірничорятувальна служба, і з цією метою частина експонатів кабінету гірничого мистецтва №2 була переведена в Донецьку область ближче до вуглевидобувних підприємств країни.

Іван Васильович Новосільцев у 1937 році був репресований і присуджений до вищої міри покарання. Посмертно реабілітований рішенням Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 8 лютого 1956 року.