Головна
Форум
Галерея
Контакти
FOR FOREIGN PARTICIPANTS
Лев Дмитрович Шевяков

У 1912 р. закінчив Катеринославський гірничий інститут Л.Д. Шевяков. Його вчителями з гірничих дисциплін були професори О.М. Терпигорєв і В.А. Гуськов.
На формування прогресивних технічних поглядів Л.Д. Шевякова великий вплив зробив професор М.М. Протод’яконов, що впровадив у гірничу науку методи математичної статистики. Ще будучи студентом, Л.Д. Шевяков показав блискучі здібності. Його проект з гірничого мистецтва був визнаний гідним премії імені Кулібіна, а проект з гірничозаводської механіки – почесного відзиву. По закінченні інституту Л.Д. Шевяков протягом року працював інженером зі збору матеріалів для опису Донбасу, в 1913 р. був зарахований асистентом кафедри гірничого мистецтва, а в 1916 р. – обраний за конкурсом доцентом.

Поряд з педагогічною і організаційною діяльністю Л.Д. Шевяков у Дніпропетровську веде дослідження із застосування розрахунково-аналітичного методу для рішення практичних завдань гірничої справи, що становлять головний напрямок його наукових праць. У дисертації він дає строге рішення завдань про встановлення розмірів шахтного поля і терміну служби кам'яновугільної шахти, виходячи з мінімуму витрат, що враховуються, на видобуток вугілля в період існування шахти. У статті «До розрахунку основних розмірів систем розробок родовищ кам'яного вугілля» (1919) містяться основи наукової методики вибору головних елементів систем підземної розробки вугільних пластів.


У 1928 р. Л.Д. Шевяков опублікував книгу «Розробка родовищ корисних копалин», що стала надалі найбільш популярним і розповсюдженим навчальним посібником для студентів гірничих ВУЗів СРСР. Вона перевидавалася дев'ять разів, у 1935 р. була переведена на грузинську, в 1956 р. – на румунську і в 1957 р. – на болгарську мови.

Не менш великим внеском у навчальну і наукову літературу був «Аналітичний курс гірничого мистецтва», що читався Шевяковим, як самостійна дисципліна. Л.Д. Шевяков є також автором книг з рудничної доставки, механізації гірничих робіт, гірського тиску і написаної в співавторстві із професором А.Н. Брєдіхіним книги «Рудничний водовідлив», що витримала кілька видань.

28 січня 1939 р. Л.Д. Шевякова обрали дійсним членом АН СРСР. Через кілька місяців він був призначений заступником голови Уральської філії АН СРСР, очолюваної академіком І.П. Бардіним і директором Гірничо-геологічного інституту цієї філії.

10 квітня 1942 р. великому колективу вчених, серед яких був і Л.Д. Шевяков, за роботу «Про розвиток народного господарства Уралу в умовах війни» була присуджена Державна премія першого ступеню.

Наприкінці 1944 р. Л.Д. Шевяков переїхав у Москву. За пропозицією Міністерства вугільної промисловості, він став працювати науковим керівником Всесоюзного вугільного інституту (ВВУГІ). У цей же час був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри розробки пластових родовищ у Московському гірничому інституті.

Ім'я Л.Д. Шевякова широко відоме і на суспільному поприщі. З 1947 по 1950 рр. він був депутатом Московської міської ради депутатів трудящих. Протягом багатьох років його обирали членом оргбюро Всесоюзного науково-технічного гірничого товариства. З 1941 по 1944 рр. він був головою Оргбюро товариства, а з 1953 по 1955 рр. – головою Секції підземної розробки вугільних родовищ.

У червні 1955 р. йому присвоєне звання Почесного члена Товариства.

Тверезість розуму і високу життєву енергію Лев Дмитрович зберіг до самої смерті (3 липня 1963 року). Похований Л.Д. Шевяков на Новодівочому цвинтарі в Москві.