Головна
Форум
Галерея
Контакти
FOR FOREIGN PARTICIPANTS
Олександр Митрофанович Терпигорєв

Засновником і першим завідувачем кафедри гірничого мистецтва був професор О.М. Терпигорєв. Профілююча дисципліна гірничого відділення – «Гірниче мистецтво» вивчалася за його лекціями і по книзі «Разбор систем разработок каменного угля, применяемых на рудниках Юга России в связи с подготовкой месторождения к очистной добыче». У цій фундаментальній науковій праці описувалися методи й системи розробки вугільних пластів, що одержали поширення у Донецькому басейні наприкінці XIX і початку XX ст., приводилася порівняльна економічна оцінка численних систем розробки, а також вказувалися найбільш сприятливі умови для застосування кожної з них. Використані в роботі методи техніко-економічного порівняння технологічних варіантів розробки і визначення оптимальних розмірів виїмкових полів, похилої висоти поверху й підповерху зіграли важливу роль у становленні аналітико-математичного напряму в гірничій науці.


Крім аналітичного визначення елементів системи розробки, у книзі підкреслювалося значення механізації гірничих робіт, як фактора, що впливає на правильне встановлення цих елементів. О.М. Терпигорєв приводив цікаві технічні показники застосування ріжучих і ударних врубових машин, зокрема, на шахтах Донбасу. Він сміло рекомендував використовувати електричні важкі врубові машини для полегшення робіт і повної заміни дефіцитної в Донбасі робочої спеціальності зарубщика. У книзі говорилося про необхідність механізувати важку і трудомістку операцію доставки вугілля з вибоїв. Прогресивні для свого часу ідеї механізації важких і небезпечних робіт на вугільних шахтах професор О.М. Терпигорєв послідовно пропагував у своїх лекціях і виступах перед інженерною громадськістю. Захистивши у квітні 1906 р. дисертацію, О.М. Терпигорєв одержав учене звання екстраординарного професора кафедри гірничого мистецтва, а в листопаді того ж року Вчена рада присудила йому вчене звання ординарного професора й доручила очолити кафедру гірничого мистецтва.

Викладання предметів, об'єднаних у загальну дисципліну «Гірниче мистецтво», О.М. Терпигорєву довелося почати з рішення організаційних питань: була заново складена програма курсу, перероблені навчальні плани, програми лабораторних занять і літньої практики безпосередньо на гірничих підприємствах. До кінця 1901 р. Олександр Митрофанович підготував і видав курс лекцій з основних розділів гірничого мистецтва. Цей курс складався із трьох розділів: «Розробка корисних копалин», «Доставка» і «Буріння». Лекції були ілюстровані оригінальними кресленнями.


У 1902-1904 рр. видані курси лекцій О.М. Терпигорєва з вентиляції, рудничного освітлення, спорудження і пристроїв на кам'яновугільних рудниках Півдня Росії, рудничного кріплення і систем розробки. Таким чином, за чотири роки роботи в КВГУ у результаті систематичної і упорної праці О.М. Терпигорєв створив навчальні посібники з усіх основних розділів гірничого мистецтва. Видання у 1907 р. курсу «Рудничні пожежі і боротьба з ними», що включало основи гірничорятувальної справи, завершило цю величезну роботу.

Велике значення О.М. Терпигорєв надавав практичній роботі студентів під керівництвом викладачів кафедри на гірничих підприємствах. Зібрані матеріали поповнювали навчальні кабінети й широко використовувалися на заняттях, при написанні підручників, складанні атласів і дипломному проектуванні.

У 1922 р. Олександр Митрофанович прийняв пропозицію Московської гірничої академії, де був обраний професором кафедри експлуатації корисних копалин, деканом гірничого факультету, а через рік – проректором з навчальної роботи. Після реорганізації МГА і створення на її базі шести нових вузів у
1930 р. був заступником директора Московського гірничого інституту, а з 1933 по 1936 рр. – директором. Тут він заснував кафедру гірничих машин і створив перший підручник з цієї спеціальності.


У 1935 р. його обрано дійсним членом Академії наук СРСР. З 1938 по 1948 рр. завідував кафедрою гірничих машин МГІ і до 1951 р. – відділом методів розробки корисних копалин Інституту гірничої справи АН СРСР. Одночасно був членом Держплану СРСР, комітетів при Раді Народних Комісарів, а пізніше при Раді Міністрів СРСР, і ряду наукових і громадських організацій.

Живучи і працюючи в Москві, О.М. Терпигорєв не поривав зв'язків з Вузом і містом, де відбулося його становлення як вченого-гірника. У 1925 р. його син Михайло Олександрович Терпигорєв закінчив Катеринославський гірничий інститут і одержав диплом гірничого інженера. Цей зв'язок підтримувався листуванням, візитами при будь-якій можливості, прийомом на роботу в Московську гірничу академію (з 1930 р. – Московський гірничий інститут) наших випускників, участю в ювілейних торжествах. У дні святкування 50-річчя першого гірничого Вузу України Олександр Митрофанович провів тут кілька днів, незважаючи на свою величезну зайнятість науковою і громадською роботою.


Багаторічна плідна праця академіка О.М. Терпигорєва була відзначена високими урядовими і галузевими нагородами: орденами Леніна (1948, 1953), Трудового Червоного Прапора (1939, 1945), почесним званням Лауреата Державної премії СРСР, медалями, Знаком «Шахтарська слава» 1-го ступеню. У Бабушкінському районі м. Дніпропетровська є вулиця, названа на честь Олександра Митрофановича Терпигорєва. Національний гірничий університет шанує традиції свого великого вчителя. У його стінах закладена аудиторія на його честь, а також найвищою нагородою гірничого університету за наукові досягнення в галузі Гірництва є медаль «ім. О.М. Терпигорєва».